5 січня 2026 року, відбувся круглий стіл на тему: «Життєві компетентності як вектор освітньої трансформації». Це питання – на часі, як ніколи. Сучасна освіта переживає період глибоких змін, де компетентнісний підхід стає ключовим орієнтиром: знання вже не самоціль, а інструмент, що допомагає молодій людині діяти впевнено у реальних життєвих та професійних ситуаціях.
Під час круглого столу колеги презентували свої погляди та практики формування життєвих компетентностей:
- «Життєві компетентності – міст між освітою і реальним світом»
(методист Попова Світлана) - «Навчи мене, вчителю, розмовляти»
(викладач української мови і літератури Борошенко Еріка.) - «Формування іншомовної комунікативної компетентності на уроках іноземної мови»
(викладач англійської мови Бучацька Людмила) - «Математична компетентність: теорія та практика»
(викладач математики Федірчик Любов) - «Професійна майстерність крізь призму життєвих компетентностей»
(майстер виробничого навчання Доніка Олександр)
Учасники дійшли важливого спільного висновку: життєві компетентності – це фундамент фахівця майбутнього.
Адже:
- Українська мова формує культуру діалогу та силу слова,
- Іноземна мова відкриває доступ до глобального технічного простору,
- Математика розвиває точність мислення і логіку,
- А професія перетворює знання на безцінний практичний досвід.
Ми ще раз переконалися: освітня трансформація починається з нас – у кожному уроці, у кожному дні, у кожній дії. Компетентність – це не про те, що ми знаємо, а про те, як сміливо й мудро ми діємо, коли знання зустрічається з життям.
